На день святого Миколая ”ГПУ” їздила з митрополитом  дитбудинками Київщини. У ”Малятку”, що в Боярці, митрополитові в ноги кинулася вихователька— жінка років 50.

— Куча кредітов, я больна, дітей на ноги ставить треба, як жить? — плаче жінка. Митрополит Володимир заспокоює її та благословляє.

— Останнім часом люди почали витрачати більше, ніж заробляють, — пояснює Володимир ”ГПУ”. — Тому Господь нагадав, що маємо жити за можливостями. Криза позначилася й на церкві. Ми тільки почали відроджувати  духовні школи, видавати літературу, будувати кафедральний собор — усе за рахунок жертводавців. Та основним болем сьогодні є становище Київської духовної академії та семінарії. Ми відремонтували декілька корпусів, почали платити викладачам зарплатню.

Запитую, чи побільшало людей у церкві через кризу.

— Можливо, молитовників тимчасово й побільшає, але постійними парафіянами стануть далеко не всі. Пригадайте євангельську притчу про сіяча чи про десятьох прокажених. Про допомогу просили всі, а коли зцілилися, подякувати Богові повернувся лише один.

Що порадите людям під час кризи?

— Треба пам’ятати про один із головних християнських принципів — вдячність. Коли серце наповнюється вдячністю, коли людина не нервує, не переступає через іншого, поводиться чесно та відверто, легше переживати негаразди. Криза — це час, коли людина має проявити християнські чесноти: терпіння, турботу про ближнього, жертовність, любов.

Що порадите читати? Яку музику слухати?

— Читати — Євангеліє. І не тільки під час кризи. Господь відкриває бачення євангельських істин і через Святе Письмо дає поради.
    

Яку музику самі слухаєте?

— Люблю мелос, народну творчість. Недавно почув народні пісні у виконанні Обухівського хору — там більшість співаків сліпі чи з вадами зору. На моєму столі лежить компакт-диск ”Святкові Богослужіння”, записані під час літургії на Володимирській гірці в липні цього року, коли православні святкували 1020-річчя Хрещення Руси. Часто відвідую концерти духовної музики. Недавно залюбки слухав хор Київської духовної академії й семінарії та хор протоієрея Димитрія Болгарського. Іноді слухаю класику. Зрештою, я більше книжна людина, завжди більше читав, ніж слухав. Люблю близьку до народної творчості поезію — Тараса Шевченка, Лесю Українку, Сергія Єсеніна. Іноді пишу вірші. Не спеціально — я не професійний поет. Але деякі з них подобаються людям, стали піснями.

Що робити людині, яку скоротили з роботи?

— Треба погоджуватися на всяку роботу, але обов’язково робити це з молитвою. Молоді люди мають закохуватися, одружуватися, народжувати дітей. А Господь усе управить. Любов не можна прив’язати до курсу долара.

Чи пам’ятаєте кризи на своєму віку?

— Моє дитинство було воєнним і післявоєнним. Думаю, війна і голод багатьох змусили стати ближче одне до одного й до Бога. Під час Другої світової загинув старший брат Михайло, ми жили у злиднях, упроголодь. Років у 9 я звернувся до Бога, прислуговував батюшці в сільському храмі. Господь тоді допоміг нашому народові. Впевнений, і цього разу його не залишить.

До Вас часто приходять радитися політики?

— Майже всі українські політики приходять за благословенням або за порадою. Проте церква не може вплинути на розв’язання кризи.

Ви знайомі з  закордонними політиками. Хто справив найбільше враження?

— Кілька років тому нас гарно приймала королева Великобританії Єлизавета ІІ. Якось поїхав до Швеції. Купив путівника. Там в історичній довідці було написано: ”Не зрозуміло, звідки взялися росіяни, й раптом напали на нас під Полтавою”. За кілька днів я зустрівся з королевою Швеції Вікторією й розповів про це. Вона сміялася. Багато років тому зустрічався з останнім грецьким королем Костянтином. Ми з ним однолітки. Костянтин мене питає: ”Скільки вам, Владико, років?” 31, відповідаю. ”Ой, який же ви молодий, щоб бути єпископом”, — сплеснув король руками. Ваша Величносте, кажу, та й ви не застарі, щоб бути королем.

Щось зміниться після Нового року?

— Суспільство знайде новий інформаційний привід для постійного обговорення. Зміниться структура промислового виробництва й бізнесу, структура споживання в суспільстві. Усі пристосуються до нових умов.

Написати перший коментар

Комментарі дозволено залишати тільки зареєстрованим користувачам.
Зайдіть в систему або зареєструйтесь.