Однією з головних „претензій” атеїстично мислячих людей до християнства є неможливість, на їх думку, перевірки основних фактів християнського вчення. Невіруючі люди вбачають недолік християнства в тому, що на відміну від наукового пізнання тут неможливо застосовувати так званий принцип верифікації (перевірки). Сутність цього принципу полягає в наступному: ствердження будь-якого факту може бути істинним тільки тоді, коли існує можливість перевірки та підтвердження цього факту за допомогою вказаних методів. Цими методами можуть бути розрахунки, експерименти та ін. Атеїстично мислячі люди протиставляють релігії, де на їх думку, все побудовано тільки на сліпій вірі - науку, в якій, як вони вважають, можливо для кожної людини перевірити всі твердження та пересвідчитися в їх істинності.
Але всі складові такого розуміння взаємовідносин науки та християнства є далеко не бездоганними. Сучасна наука у своєму розвитку досягла такого рівня спеціалізації, що перевіряти всі новітні відкриття немає просто фізичної можливості. Звичайною стає ситуація, коли в деякій науковій сфері працює тільки декілька спеціалістів, і відкриття котрих просто нема кому перевіряти. В сучасній науці основним критерієм істинності все більше стає так званий соціологічний критерій. Суть його полягає в тому, що по кожному напрямку сучасної науки існують спеціалізовані друковані видання, здебільшого журнали, які є авторитетними в даній сфері, і публікація в них є вагомою ознакою серйозності цього наукового дослідження.
Крім того, рівень розвитку та ступень спеціалізації в сучасній науці приводить до ситуації, коли людина, що є фахівцем в одній області, виявляється абсолютно безпорадною в суміжній області того самого наукового напрямку. Так, наприклад, навчаючись в університеті я зіштовхувався з ситуацією коли професор з однієї кафедри не міг розв’язати задачі, що були задані професором з іншої кафедри цього ж факультету.
При подальшому розгляді виявляється, що абсолютну більшість постулатів сучасної науки ми сприймаємо на віру без будь-якої перевірки. В нас немає можливості перевіряти положення математики та фізики, хімії та біології, астрономії та медицини... Але якщо людина хоче переконатися в істинності хоча б однієї з областей сучасної науки, наприклад вищої математики, що робити? Для цього цій людині довелося б перевернути все своє життя – закінчити математичний факультет, вивчати спеціалізовану літературу, приймати участь в наукових конференціях... Як сказав відомий математик лауреат Нобелівської премії Джон Неш: ”Якщо бажаєш зайнятися математикою ти повинен присвятити цьому всього себе. Твоя голова постійно працює – дома, в автобусі, на прогулянці”. І все це заради того, щоб тільки спробувати перевірити невеличку частину з океану наукових знань.
Проте, при уважному розгляді ми побачимо, що християнство також пропонує можливість верифікації своїх тверджень. Згідно православного віровчення коли людина приходить до Церкви вона повинна цілком змінити своє життя, будуючи його на виконанні євангельських заповідей, очистити свою природу від пристрастей, і тільки в цьому своєму стані не „старої”, а „нової” людини вона зможе особисто побачити та запевнитися в істинності православного вчення про Трійцю, Христа, воскресіння з мертвих і т.д. Адже подібне пізнається тільки подібним, і тому „блаженні чисті серцем бо вони будуть бачити Бога”. Завданням кожного християнина є досягнення вищевказаного стану. До того ж часу, поки людина знаходиться у стані „старої” людини, то віра її ґрунтується на довірі до людей, що досягли стану „нової людини”, обоження і описали його – святим.
Тут ми можемо побачити головну різницю між релігійним та науковим пізнанням. Відомо, що результати наукового пізнання не залежать від духовного, морального стану людини. Вчений, який зробив певне відкриття в будь-якій сфері науки, не обов’язково повинен бути високоморальною людиною. Для того, щоб переконатися в істинності формули квадратного рівняння мені непотрібно в повсякденному житті, наприклад, не ображати свою тещу чи не обманювати свого сусіда. Для перевірки правильності наукових положень не є необхідними духовні зусилля. В християнстві ж навпаки, істина відкривається тільки при умові правильного духовного життя.
Виходячи зі всього вищесказаного можна зробити такий висновок. Не існує можливості дати повне об’єктивно значиме доведення основних істин християнства. Але існує можливість верифікації християнського вчення кожною людиною за умови присвячення цьому свого життя.
Мільруд О.О., кандидат філософії
Написати перший коментар
