Час посту світло почнемо, до подвигів духовних себе підготувавши

13.мар.2009


протоієрей Богдан ОГУЛЬЧАНСЬКИЙ
— Отче Богдане, православні християни входять у Великий піст. Ні до якого іншого посту Церква так не готує, як до цього. Чому так Церква наголошує на цьому пості?

— Для християнина найважливішою подією? як у історії людства, так і в його особистому житті ? є Воскресіння нашого Спасителя Ісуса Христа. Щоб відчути радість Великодня, треба (наскільки це можливо) ? прожити шматок свого життя разом з Господом. І пережити разом із Ним також і тілесний піст (оскільки Христос постився), і поглиблену молитву, і бути поруч із ним у Його хресних стражданнях і, особливо, в Його Воскресінні. Максим Сповідник писав, що той, хто пізнає тайну хреста (Христового), той пізнає також суть всіх речей. А той, хто осягне ще глибшу тайну воскресіння, той збагне кінцеву мету, ради якої Бог створив світ.



— Чи можна сказати, що для доброго християнина піст є радісною подією, бо дає нагоду більше задуматися про своє духовне життя, закликає нас відірватися від буденних клопотів?

— Найкраще відповісти словами дивовижної книги ? Пісної Тріоді, в якій зібрані православні богослужебні піснеспіви Великого Посту:

Час посту світло почнемо, до подвигів духовних себе підготувавши; очистимо душу, очистимо плоть, уникаючи з їжею усякої пристрасності і насолоджуючись чеснотами духу; удосконалюючись у них любов’ю, сподобимося всі споглядати всечесні страждання Христа Бога, і, духовно радіючи, Святу Пасху (вечірня Прощеної Неділі, переклад з ц.-слов. прот. Б.О.)



— Як сьогодні ставиться, Православна Церква до суворості дотримання посту у плані їжі за нинішніх обставин? Не секрет, що багато хто піст сприймає як своєрідну дієту.

— Хтось із мудрих отців сказав: обмеження в їжі не ради любови до Христа не має ніякого духовного сенсу. Уставні вимоги, якщо не помиляюся, були кодифіковані в Палестині у VI-VII ст. Не всім посильно так зараз поститися (хоча, за власними спостереженнями, в Церкві і нині немало людей, хто витримує піст згідно з буквою уставу). Але найголовніше: коли одного священика запитали: чи можна споживати єлей (олію), він відповів: їж єлей, чи не їж єлей, головне ? це не їсти людей. Треба бути уважним до власного внутрішнього стану ? щоб надмірний піст не став причиною дратівливості і втрати сил на справи милосердя.

А, з власних спостережень, відмова від їжі тваринного походження робить почуття і думки менш обтяженими пристрастями, легше стає молитися. І навіть буває так, що після Великодня (так само й після Різдва) і не хочеться переходити на скоромну їжу.



— Час Великого посту багатий на особливі богослужіння. Розкажіть про них і їхню особливість.

— Під час Великого Посту парафіяльні (не монастирські) храми переходять на чин богослужіння, наближений до монастирського. Здійснюється весь повний цикл добового богослужіння (у монастирях він звершується цілий рік). В текстах богослужінь багато покаянних молитов, часто кладуться земні поклони, зокрема, з молитвою Єфрема Сиріна, яка починається зі слів: «Господи і Владико живота моєго! Дух праздності, унинія, любоначалія і празднословія не даждь мі!» (ц.-сл.).

Піснеспівам властиві особливі розчулено-покаянні інтонації. Слід зауважити, що особливості великопісного богослужіння можна відчути тільки в будні ? у суботу та неділю і піст послаблюється, і богослужіння таке саме, як і протягом усього року.



— Великий піст починається з покаяння і весь його час християни особливо активно приступають до сповіді. Чи зростає з року в рік кількість тих, хто приступає до сповіді? Як, на Вашу думку, покаяння впливає на людину сьогодні? Чи вона щира?

— Дореволюційна традиція, яка перейшла у радянський період – якщо ти ходиш в Церкву, то у Великий піст слід неодмінно сповідатися і причаститися. На жаль, слід визнати , що ця традиція дещо формальна. Ненормально, якщо людина ходить достатньо часто на богослужіння протягом року, а причащається лише у Великий піст. Зараз, коли у храми прийшло молодше покоління і священиків, і мирян, ми бачимо, що більшість парафіян причащається значно частіше. Але є і такі люди, які вважають себе православними, а свій обов’язок як вірних розуміють так — що треба сповідатися і причаститися саме у Великий піст. Таких людей також немало. Тому піст – це час, коли священикам треба ставати не просто церковнослужителями, але й духівниками. Навіть декілька слів, що сказані людині, яка не була рік на сповіді, дуже вагомі, особливо, якщо священик заохотить її брати участь у Таїнствах частіше.



— В умовах загальної кризи люди особливо потребують духовної підтримки. Щоби Ви порадили християнам, як успішніше використати час посту для душевного зміцнення і подолання психологічних стресів?

— Причина загальної кризи – консюмеризм світової цивілізації, про що майже 2 тисячі років тому сказав апостол Йоан Богослов: похіть плоті, похіть очами і гордість житейська. На мій погляд, для кожного з нас важливо, щоб наша християнська віра проявлялася в довірі і в надії: слід намагатися, щоб моя участь у ближньому викликала в нього довіру до мене, а наша взаємна підтримка породжувала у нас надію. Обставини нашого життя роблять актуальними «горизонтальні» зв’язки між людьми. Задамося питанням: кого я можу в цей час підтримати – словом і ділом? Справи милосердя, справи любови – це є найважливіший прояв посту.

 

risu.org.ua 

Адрес статьи на сайте zazimye.orthodoxy.su:
http://zazimye.orthodoxy.su/content/view/157/39/

© Свято-Воскресенський храм с.Зазим'я, Київська єпархія УПЦ, 2018
© Все права защищены!
© Printed by Joomla! Ukraine Print Engine, 12.12.2018 09:29
http://www.joomla-ua.org

Переглядів: 1393

  Написати перший коментар
RSS

Комментарі дозволено залишати тільки зареєстрованим користувачам.
Зайдіть в систему або зареєструйтесь.



Powered by AkoComment Tweaked Special Edition v.1.4.6
AkoComment © Copyright 2004 by Arthur Konze - www.mamboportal.com
All right reserved